Давно живемо за кордоном, і ось приїхали до мами погостювати. Настільки злою я не була ніколи

Зміни починаються в тобі!

Я живу з чоловіком уже декілька років за кордоном. Приїхала в гості до мами з дітьми, щоб не забували бабусю.

Вставши зранку, я була зачарована прекрасною погодою й зібрала рідню на шашлик. Ми відправилися до озера, де я в дитинстві проводила багато часу. Прийшовши туди, я була шокована: польові трави перетворилися в жорсткий високий бур’ян, багато місць випалені або закидані пластиковим сміттям. Розчаруванню не було меж.

Знайти чисту галявину також було не простим завданням, довелося прибирати. Шашлик вийшов смачний, але вигляд моєї улюбленої галявини мене пригнічував — все таке брудне, жалюгідне, кругом пластик і недопалки… озеро — і то помутніло. Зайти в нього поплавати я не ризикнула й дітям заборонила.

Ще на початку я сказала рідним, щоб вони все сміття збирали в пакет. Мене досі дивує те, чому так не можуть робити інші, адже сміттєві баки в 100 метрах від озера.

В кінці вечора, коли ми зібрали усі речі, я замітила, що кулька зі сміттям немає.

Я стала питати, у кого він. І мама від мене відмахнулася — мовляв, ми вже викинули … Я здивувалася:

«Як викинули, куди?»

— «Туди, в очерети. А що, ми крайні? Всі там кидають! »

І тут мене просто накрила хвиля обурення. Я намагалася дістати той пакет, але він застряг в очереті.

Після цього випадку, я зрозуміла, що люди самі створюють свою країну. Не все залежить від влади та уряду… ліхтарі без ламп, брудні вулиці, смердючі річки — це ж не президент кидає мусор чи краде лампи.

Починайте мінятися самі — тоді прийдуть зміни в країні.

Ви погоджуєтеся з моєю думкою?

Джерело

Не забудьте поділитись цією новиною зі своїми близькими !

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *