Президент Зеленський: Що робити далі?

Сильний Прем’єр (більш ефективний уряд), – пише політичний експерт Володимир Фесенко.

Потреба в більш сильному Прем’єрі і більш ефективному уряді існує завжди. А в кризових умовах, як зараз, така потреба тільки загострюється.

Тож не дивно, що можливість зміни уряду обговорюється вже давно (мінімум півроку), а в останні місяці обговорюється і сценарій «сильного Прем’єр-міністра». При цьому розглядаються два варіанти цього сценарію: 1) «Сильний Прем’єр-міністр», який не належить до команди Президента Зеленського (при цьому називаються різні кандидатури: А.Аваков, Ю.Тимошенко, І.Палиця, і навіть П.Порошенко, хоча останній варіант зі сфери ненаукової фантастики); 2) «Сильний Прем’єр-міністр», який висувається самим Президентом Зеленським і буде діяти в його інтересах.

Оцінимо обидва ці варіанти з точки зору класичних критеріїв (вирішення проблем, що накопичилися; зміцнення влади Президента; посилення популярності і зростання рейтингів глави держави).

Якщо новий Прем’єр-міністр буде дійсно сильним, а уряд більш ефективним, то це, звичайно, буде сприяти (хоча б частково) вирішенню накопичених проблем. А ось з двома іншими критеріями все набагато складніше і неоднозначніше.

Якщо це буде «чужий» (для Президента) Прем’єр-міністр, то, фактично, цей сценарій буде означати поступове перетікання влади від Президента до нового глави уряду. Сильний Прем’єр не буде ділитися владою з главою держави, і не буде слухняним виконавцем його волі, навпаки, буде перетягувати владу на себе.

У разі, якщо новий Прем’єр буде успішним, то буде рости саме його популярність. І якщо це буде політично самостійний глава уряду, то він буде працювати в першу чергу на свою популярність, а не на рейтинг Президента. А якщо почнеться конфлікт між Президентом і таким Прем’єр-міністром, і справа закінчиться відставкою глави уряду, то глава держави отримає для себе готового конкурента на президентських виборах.

Якось я слабо вірю в привабливість такого сценарію для Володимира Зеленського.

Не так все просто і зі сценарієм «свого» (для Президента) Прем’єр-міністра. Поки немає ясності навіть з тим, хто б міг претендувати на таку роль. Якщо це буде дійсно сильний і ефективний глава уряду, то його популярність почне рости, а в міру успіхів уряду почне рости і його вплив. А далі повториться тільки що описана історія.

Теоретично можливо, що успішний Прем’єр-міністр може виявитися політично неамбіційним і не буде працювати на свою популярність (хоча мені такий сценарій видається вкрай малоймовірним), а президентській команді вдасться приписувати главі держави всі успіхи уряду. Але в нашій політичній історії я поки таких прикладів не знаю.
Ще один теоретично можливий варіант – якесь органічне поєднання сильного і успішного Прем’єр-міністра, який буде зосереджений тільки на економіці, і сильного Президента, який буде демонструвати рішучість у боротьбі з корупцією і наведення порядку в країні. Обидва будуть працювати в тандемі і без конкуренції. І рейтинги обох зростатимуть на радість всім. Але це занадто ідеальний сценарій, щоб стати реальністю.

Взагалі сильний і успішний Прем’єр-міністр – це якийсь ідеал (також як і сильний і успішний Президент). А ідеалів в реальній політиці не буває. Також зазначу, що в нинішніх умовах буде вкрай складно затвердити в парламенті будь-яку сильну фігуру на посаду Прем’єр-міністра. Проти такої кандидатури будуть працювати потенційні конкуренти і олігархи. Та й взагалі будь-яка сильна політична фігура завжди викликає опір.

Але ми знаємо, що Президент Зеленський шукає ідеальних міністрів. Він про це говорив в одному зі своїх інтерв’ю. Ідеальних міністрів не буває, але більш ефективних шукати треба. У тому числі і Прем’єр-міністра. Але шукати треба не просто гарного і розумного топ-менеджера. Треба шукати таких держменеджерів, які чітко знають, що і як робити, як вирішувати нинішні та прийдешні конкретні проблеми, мають ядро ​​команди під відповідні управлінські завдання. І ось пошук таких людей до складу уряду – завдання вкрай актуальне для Президента Зеленського.

Джерело